Історія виникнення суші бере початок у Південній Азії, де варений рис почали застосовувати для приготування і консервування риби. Очищена та розрізана на невеликі шматочки риба посипалася сіллю та змішувалась з рисом, після чого поміщувалась під тиск з каменів, який за декілька днів замінювався кришкою. Протягом декількох місяців відбувався процес молочнокислої ферментації рису та риби. Приблизно у VII ст. через Китай та Таїланд цей спосіб отримав розповсюдження у Японії. Традиція споживання ферментованої риби збереглась і на сьогодні в країнах Південної Азії. Китайський ієрогліф, що перекладається як суші, означає «маринована риба», однак, власне традиція їх приготування у Китаї зникла. На сьогодні в Японії таким чином готують інарідзусі.

Японські любителі суші беруть різні їх різновиди в різні пори року. Пов'язано це з двома причинами. Перша полягає в тому, що японці дуже економні, а сезонні продукти завжди коштують значно дешевше. Навіщо замовляти оселедець в серпні, коли він продається за ціною делікатесу, якщо його можна купити в лютому і вдосталь поласувати вишуканим блюдом?

Локшина, або локшина швидкого приготування, завоювала світ своїм прекрасним смаком, високою поживною цінністю, користю та, звісно, надзвичайною швидкістю приготування. Цей варіант продукту вживають активні та ділові люди, які не мають багато часу на інші клопоти, але водночас прагнуть харчуватись правильно та корисно. Локшину можна вживати практично всім: і дорослим, і дітям. До того ж з локшини можна приготувати різноманітні смачні страви: перші (у складі супів) або другі (у якості гарніру до м`яса, риби або птиці). Є салати і закуски та навіть випічка. Здебільшого локшина використовується в стравах азійської кухні, та це й не дивно, адже вітчизною локшини є Японія.